Водночас, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов'язок платника податку щодо подання

Декларації вважається виконаним і Декларація не подається.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи встановлений статтею 179 ПКУ, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Декларація складається з восьми розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема, даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.

Згідно з пунктом 164.2 статті 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до пункту 174.2 статті 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об'єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб:

- нульова;

- визначена пунктом 167.2 статті 167 ПКУ (5 відсотків),

- визначена у пункті 167.1 статті 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Згідно з підпунктом 11 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з статтею 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.9 Декларації.