(далі – ПКУ) одноразові (спеціальні) добровільні декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об'єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Положення абзацу першого п. 16 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за статтями 212 та 212 прим.1 (щодо зобов'язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи – підприємця) Кримінального кодексу України щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368прим.5 Кримінального кодексу України, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування не повертається.

Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та відповідно сплачений збір декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ порядку, строки та розмірі, а також одноразова (спеціальна) добровільна декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за статтями 212 і 212 прим.1 Кримінального кодексу України, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155 прим.1, 162, 1621, 163 прим.1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим.2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), 163 прим.4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим.15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим.1, 164 прим.2 (щодо самозайнятої особи), 165 прим.1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим.6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у цьому абзаці правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.

Таким чином, відомості, які зазначені декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.