У частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, основними нововведеннями Закону України № 3050 є такі:

- цей Закон України врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- на рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг. Такі рішення повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ). Інформація щодо таких рішень надається контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення (новий п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);

- Законом України № 3050 змінено трактування механізму визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно з цим Законом України такий перелік територій визначається у встановленому КМУ порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 288.8 ст. 288, підпункти 69.14, 69.16, 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).